?

Log in

No account? Create an account
екстазичні польоти
oryna
.................... ..............
Back Viewing 0 - 10  

Originally posted by tumannaya_feya at Дубинки в трусах или Как пройти на Майдан

Вокруг такой ужас, пиздец и ни на минуту не умолкающая светомузыка, что, пожалуй, я попробую внести свою лепту "военного" юмора. И расскажу о том, как две недокисо (только с виду, ессно) поперлись в центр через 2 поста ГАИ, ментов и титушек - поддержать бравых воинов добрым словом и тремя распрекрасными палками для фехтования.

Несмотря на то, что я, как и большинство моих знакомых, живущих в центре, уснули (если ложились, конечно), глубоко под утро, с трудом отвернув от мониторов свои потрескавшиеся от многочасового онлайн-бдения глаза, спала я недолго. Да и куда поспишь, когда за окном непрерывно что-то взрывается и громыхает, и всякая звукоизоляция бессильна. А затем мне позвонила Масяня и напомнила: "Палки! У нас же есть палки! Надо их отнести!"

Небольшой экскурс в историю: первые месяц-полтора боевого фехтования оружие в руки вам никто не даст. Поэтому мастхев для каждого начинающего фехтуна - специальные деревянные палки, легкие и маневренные. Длина каждой палки - с саблю или повыше, легче она раза в два, чем металл, поэтому как средство "долго и, если сложится, метко помахать" палка просто зе бест: держать удобно, рука не устает. Нам эти палки давно без надобности, зато на Майдане... Порой как посмотришь, какими нелепыми дрынами там парнишки вооружаются, просто гордость берет - небось, к концу смены все варежки в занозах, и ничего, таскають.

Итак, мы обе озаботились: я - вопросами проезда (ибо частные машины в центре периодически чуть-чуть бьют), Масяня - вопросом запихивания дубинок под одежду: на спине видно, сбоку идти мешают, а вот спереди...
Две пышные юбки "цыганочка-стайл", трусы поверх коротких шортиков (самыми удобными и эластичными оказались красные кружевные) - и дубинки наконец-то удалось приладить так, чтобы не было шибко заметно. А тут и я на такси подоспела (повезло трижды: вызовов выше крыши, в центр ехать отказываются).
Проехали мы немного: со стороны Большой Житомирской подъезд перекрыт за километр. Гайцы стоят через каждые 500 метров. И тут мы - две подчеркнуто гламурные фифы (авось не доебутся) с дубинками в Масяниных кружевных труселях.

На Житомирской много титушек, все в жопу пьяные, внимательность, соответственно, на нуле. Их прошли без проблем. "Как я выгляжу?" - деловито интересуется Масяня. Я ржу: "Простите, мамо, но у вас, кажется, хуй". И действительно, стоило юбкам натянуться, как под ними явственно можно было разглядеть нечто странное и крупногабаритное (Рокко Сиффреди рыдал бы и плакал от такой эрекции).

Read more...Collapse )
   

"Вчора от була
презентація
смолоскипівського видання
Гео Шкурупія" -

сказав Гєник
Бєляков.


Панфутуризм
.. мені подобається ...
Гео Шкурупій помер в 34.

Отак вже наступного року помирати,
а я ще нічого й не зробив

В той день таки не довелося козакам належно насолодитися перемогою та відпочити. Зранку поступила команда виступати за межі міста, в довколишні села, бо там лютують де біляки, а де – червоні. Вони прибули невеликими, але жорстокими загонами, знущаються над мирним населенням, не знаючи либонь про розташування великого війська УНР та УГА в Кам`янці. (Самого сценарію реконструкції я не читала, так що яке придумала, таке й пишу ;))
Закінчуючи останні приготування, хлопці дисципліновано вишикувалися в очікуванні нелегкого військового походу. Адже не загоїлись ще рани після вчорашнього, не минув ще біль, лиш роз`ятрилися рани…
.2012 08 25 @ 10-45-37 svitlyna 637 by NIKON D3000.2012 08 25 @ 10-38-07 svitlyna 610 by NIKON D3000.2012 08 25 @ 10-37-47 svitlyna 608 by NIKON D3000.
Але не вартує падати духом перед боєм, не вартує без войовничості, без доброго настрою виступати на ворога.
.2012 08 25 @ 10-37-19 svitlyna 603 by NIKON D3000.2012 08 25 @ 10-38-25 svitlyna 613 by NIKON D3000.
Воячка лав УГА Марта прощалася зі своїм малолітнім сином, залишаючи його з таборовими вартовими, наказуючи добре охороняти їхній намет.
.2012 08 25 @ 10-41-00 svitlyna 624 by NIKON D3000.2012 08 25 @ 10-40-03 svitlyna 620 by NIKON D3000.
Миттєво вишикувавшись, хлопці, як завше готові іти в бій за свою останню столицю.
2012 08 25 @ 10-44-35 svitlyna 634 by NIKON D3000.!2012 08 25 @ 10-48-46 svitlyna 645 by NIKON D3000.2012 08 25 @ 10-48-17 svitlyna 641 by NIKON D3000
Та й виступили хлопці маршем. Попри стіни Кам`янецької фортеці, понад урвищем, в арку одного моста і по сходинах моста іншого…
Ішли услід один за одним, аж на міст. 
Цей міст був першим. Та ще й підвісним. Не було це безпечною справою, бо для ворогів кожний з них став би легкою мішенню. 
«Зброю в бойову готовність!» – Прозвучала притишена команда, – «Витримати один за одним десять кроків!» 
Вояки УНР спільно з УГА подолали хисткий міст. 
Уся дотеперішня хода мала місце серед неймовірної серпневої спеки, котра гвалтівно заганяла козаків у тінь. Батько Гайдук скомандував короткий перепочинок під деревами, біля підніжжя фортеці.
Хлопців чекала ще одна вкрай небезпечна ділянка – другий підвісний міст. 
Він виявився благеньким і набагато хиткішим за попередній. Важко було і зброю напоготові тримати, і за ворогами в кущах позирати, і рівновагу не втратити… 
Молодики УГА в якийсь момент не дотрималися дистанції в десять кроків і міст від безперервного маршу в більш ніж два десятки ніг погрозливо розширив амплітуду розгойдування… 
Ох, натерпілись хлопці страху і спеки. Батько знову скомандував відпочинок в тіні. Цього разу хлопці зупинилися поряд з невеличкою старою дерев`яною церквою.
Кому щось в наплічнику знадобилося, хто на гори замилувався, хто до зброї придивлявся.
А як до гір, то подивитися попід Кам`янцем є на що: справжнісінькі споконвічні кам`яні каньйони, порослі мохом і травою, вибілені вітрами і дощами.
І між тої тихої краси козаки крок лаштують, красу минають, на стіни фортеці, десь там, вгорі, поглядають, так що ніби нема війни навколо…
Зупинилися біля джерела, води попити – фляги набрати. Свіженької, солодкої, холодненької..
Хто зброю докупи мостить, хто на пристінок опер, а хто вперто своєї не покинув – одною рукою притримує, а другою – до води тягнеться…
Ось і Батькові по вусах цілюща потекла. І козак Прилуцький ніяк напитися не може…..
........

Першим ділом війська УГА виступили вперед невеликим розвід-загоном. І лиш встигли ступити кілька кроків за міст, як на них смертельним градом полетіли кулі. Хто? Хтось тримав оборону в районі панської садиби, облаштувавши вдалу засідку.
Загін блискавично відступив, відстрілюючись.., відтягуючи поранених…
Але ненадовго, бо тут же ж від командування поступив сигнал у наступ. Частина УНРівців посунула тихо, в передніх рядах, приховуючись за бордюрами. 
А позад них, прикриваючи підступ, УГА вкупі з червоними гайдамаками і основними силами ДА УНР, лавою кинулись в атаку, з вигуком: «Слава!», з безперервним вогнем, пригинаючись, присідаючи, перестрибуючи через поранених і ховаючись за мертвими.
Ось вони сягнули першого ряду оборони ворога,– там лежали загиблі корнилівці. Козаки знали з розвідок, що цих панів у Кам’янці стоїть небагато,– повибивали їх трохи червоні. 
Тож кинулись далі, поливаючи вогнем нечисельного ворога, прикриваючи підхід скорострілів.
Залишки біляків відступили в садибу,– військова фортуна цього разу їм не посміхнулася. Очільники  об`єднаного українського війська знали, що полонених брати не можна, бо в Кам`янці ще десь засіли немалі сили ЧА. Тому скомандували до розстрілу всіх, кого козаки знайдуть в садибі.
Корнилівці йшли на розстріл, єхидно сміючись.
- - -
Кілька хвилин на розправу з ворогами. Батько Гайдук знову командує: «Шикуйсь!». І українські війська далі спільним фронтом розпорошуються напівприсядки по вуличках, оглядаючи в кожний двір, визираючи ворога за кожним рогом будинку. 
УГА суне вперед, пересуваючись майже пластом по землі, ховаючись за парканами двориків, тягнучи подвір`ями гармату;
..далі йдуть скорострільні бригади УНР. А за ними – чисельні формування їх поплічників-козаків, котрим залишилася найважча місія: щільною лінією, пекельним вогнем прикрити перевезення і встановлення скорострілів у передні ряди. 
І хлопці повоювали не на жарт,– натрапивши засідку ЧА в районі центрального парку, гатили з кріс та револьверів на славу! Нерви здавали. Летіли,  гранати.
Постріл-вибух-дим… Ось молодики УГА викочують з двору величезну важку гармату. Залп! Ще один..
Знову граната.. Ще одна.. Постріли не вщухають. 
Червоноармійці достойно відстрілюються кулеметними чергами та поодинокими пострілами. Відстань між ворогами все скорочується. Гранати не розбирають, вибухають і біля чужих, і біля своїх –
Українці беруть червоноармійців у кліщі. У тих замовкає кулемет. В обох сторін майже закінчилися набої, на боєвищі без ліку загиблих. 
Дотичний бій. У рух ідуть приклади і багнети…
Об’єднані сили УНР і УГА святкують перемогу. Цього разу… Вони відвоювали свою столицю, свій Кам`янець. Чи надовго..?

Війська ДА УНР увійшли в Кам`янецьку фортецю вранці, 24 серпня 2012 року. Сонце ще не надто піднялося над горизонтом, серпнева спека ще не заявила про себе уповні, козаки очолювані Батьком Гайдуком ще не думали про важкі бої і всього лиш організовано, рівним строєм, упевненим кроком ішли на сніданок. У дворі фортеці їх вже чекали вояки УГА, а прекрасні кам`янецькі дівчата роздавали пахучі хлібці своїми ніжними руками та розливали гарячий узвар по залізних горнятках і флягах з величезного казана.
Наїстися і перепочити треба добре, бо невдовзі хлопців чекає виснажлива муштра – же ж таки багато новобранців у їхніх рядах, – треба підівчити новаків, бо сьогодні ж доведеться іти в справжній бій за Останню столицю УНР – за Кам`янець.
Для початку перевірити та пристріляти зброю.
Вихід на муштру в обідню спеку – це непросто, але козаки УНР та УГА таки добре витривалі. З ними при муштрі й пліч-о-пліч у боях також Чорні гайдамаки.
Поки командування радиться і планує тактику нинішнього пообіднього бою, простим козакам можна трохи перепочити, поговорити і пожартувати як годиться…
Також ще трошки підобідати…
А тим часом у таборі ЧА панує «разброд і шатаніє»: ніхто на муштру не йде; червоноармійці дрихнуть, мріють, обіймаються з гарними санітарками…
Але зрештою таки шикуються і з прапороносцем попереду виходять у бій. Їхній очільник Папашка жвавеньким кроком чимчикує позад свого війська.
Третій ворожий табір, дозвольте представити: панове Корнилівці-біляки. У них провадяться панські теревені, що навівають спогади про шикарні бали… 
Трохи подумавши-посперечавшись, до корнилівців доєдналося кілька приблуд-махновців. Чи допоможуть вони білякам, хтозна…
І ось війська ДА УНР та УГА гордо виступили на захист останньої столиці Української Народної республіки. 
Важкий бойовий трикутник очікує їх у місті, бо там чатують не лише до зубів озброєні червоноармійці, але донесла розвідка, що засіли в столиці й біляки, і до останнього триматимуть оборону від усіх, хто б на них не нападав.

ІІ Міжнародны фестываль гістарычнай рэканструкцыі сярэднявечча «Спадчына Стагоддзяў» пройдзе ў Замкавым комплексе «Мір» з 29 чэрвеня па 1 ліпеня.
Арганізатар фэсту – моладзевае грамадскае аб’яднанне «Жывая Гісторыя». У Мір з’едуцца тысячы аматараў сярэднявечнай культуры з Беларусі, Расіі, Польшчы, Украіны, краін Балтыі.

original_sm
Штодня будзе працаваць сярэднявечны кірмаш і атракцыёны для ўдзельнікаў і гледачоў, наведнікаў чакаюць гістарычная таверна і лучны тыр.
29 чэрвеня ў праграме фэсту дамоўныя бугурты, 30 чэрвеня – пешы і конны рыцарскія турніры, спаборніцтвы лучнікаў.
1 ліпеня адбудзецца масавая пастановачная бітва з выкарыстаннем піратэхнікі і тактычныя бугурты.
Кожны фестывальны дзень будзе завяршацца канцэртам фольк-гуртоў з удзелам гуртоў «Стары Ольса», Testamentum Terrae ды іншых музыкаў. Канцэрт аздобяць вогненнае шоў і сярэднявечныя танцы.

1-Й «Мрій-ДІМ» - ФЕСТИВАЛЬ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА

Середа 04 квітня
15-00 Прес-конференція журі й керівництва з мас-медіа 
16-00 Урочисте відкриття фестивалю 
17-00 Вистава компанії «Бенюк і Хостікоєв» «Швейк» 
20-00 Вечеря
5 квітня 
10-00 -17-00 – ЦТДЮ - конкурсні перегляди акторів 
Вхід вільний
і до неділі - 8 квітняCollapse )

Лиш учора відбивали Меджибіж від буржуазно-націоналістичних формувань Української народної республіки, як вони її називають. Багато наших славних товаришів, бійців Червоної армії загинуло.
Рідкісною невмирущою сволотою виявився...Collapse )

"Білка, командуй," - не витримав товариш Швидкий, бо прямо назустріч його гвинтівці, голосно викрикуючи команди, біг той клятий Запорожець. Він ще не порівнявся з акацією, але вже ось-ось..
Швидкий вистрілив. За ним прозвучали постріли усіх наших. Командир Білка вибухнув криком: "Чому стріляємо без команди!!"
Але вже було пізно. Ми відстрілювалися наскільки могли. Білка скомандував відступ. 
 
Наше третє, найчисельніше формування ЧА, виринуло з лісу зліва, прикриваючи наш відступ і наступаючи на залишки формувань УНР.
 

Потім ми ще переформовувалися...Collapse )
Лист-спогад, конфіскований у важко пораненого полоненого УНР на прізвисько Георг
Ось воно!Collapse )
Зліва, з іншої полоси дерев розривається рушничний залп. Крики, матюки... розсип пострілів. Я зриваюсь перебігти за дерево, рвучи гвинтівку з запобіжника. Щось сильно і боляче б’є мене в груди, я ще роблю два кроки вже кудись в бік, кроки непевні, як в новонародженого. І перед очами все блискавично міняється і я бачу лише смутне, меркнучи небо… Все. Все. Душа моя, тікай, втечи звідси! Сховайся від божевілля, від горя і страждань, невмолимої смерті, каліцтв, бруду, смраду гниючих трупів та немитих тіл ще живих… Тікай!"

Originally posted by kilgor_trautt at Политзаключенные Беларуси

Photobucket

Штурмом брали війська УНР спільно з УГА славне місто Кам‘янець-Подільський 21 серпня 2011, відвойовуючи його в Червоної армії. Відтворювали події 1919-го року, коли Кам‘янець став останньою столицею Української Народної Армії. Тодішня стрілянина тепер відбувалася в рамках фестивалю "Остання столиця". Воювали УНР-івці, вояки УГА та червоноармійці з усієї України: військово-історичне товариство
Кам‘янця-Подільського, "Проскурівський гарнізон" з Хмельницького, Львівське Товариство пошуку жертв війни "Пам‘ять", клуби воєнно-історичної реконструкції "Чота пішої розвідки 3-ї залізної дивізії ДА УНР" та "Повстанець", що мають в собі реконструкторів з Києва, Прилук, Жидачева, Кривого Рогу, Тернополя... 



      Фестиваль цьогоріч відбувався уперше, і влада Кам‘янця-Подільського дозволила реконструкторам облаштувати табір у фортеці та провести військові маневри в центрі міста. Кулемети, рушниці, гранати-петарди... Гадаю, настріляні гільзи будуть визбирані дітьми, та й дорослими, не скоро...
Ще чуть-чуть цікавих світлинок Collapse )


Back Viewing 0 - 10